|
|
Предыдущая тема :: Следующая тема |
Автор |
Сообщение |
Galina Архитектесса Пространств Монсальвата
Зарегистрирован: 09.08.2007 Сообщения: 3923
|
Добавлено: Вт Июл 01, 2008 2:19 pm
Заголовок сообщения: |
|
|
ПРИМЕЧАНИЯ
97 Анабаптисти — послідовники однієї з найрадикальніших течій у Реформації, яка виникла у Німеччині в XVI ст. Анабаптисти виступали проти церковної ієрархії, ікон, таїнств, соціальної нерівності тощо.
98 Аміран (Аміральд) Моїз (1596 — 1664) — реформатський богослов, професор богослов’я в Самюрі.
99 Матвій (1557 — 1619) — імператорський намісник в ерцгерцогстві Австрійському з 1593 p.; в 1612 — 1619 pp. — німецький імператор.
100 Карл V (1500 — 1558) — король Іспанії в 1516 — 1556 pp. та імператор «Священної Римської імперії» в 1518 — 1556 pp. з династії Габсбургів.
101 Лепіталь Мішель (1507 — 1573) французький державний діяч, юрист, поет.
102 Йдеться про релігійний диспут в Пуассі (1561 р.) між католиками і гугенотами.
103 Караффа (Карафа) Антоніо (1538 — 1591) — кардинал, родич папи римського Павла IV. Зібрав декреталії і листи пап від св. Климента до Григорія VII.
104 Карл IX (1550 — 1574) — король Франції з 1560 р.
105 Тридцятилітня війна 1618 — 1648 pp. — перша загальноєвропейська війна між країнами габсбурзького блоку та антигабсбурзькою коаліцією.
106 Йдеться про Рудольфа II (1576 — 1612) — німецького імператора, який розпочав боротьбу з протестантизмом в Богемії (1602). За допомогою військ намагався придушити виступ чеських реформаторів. У результаті Рудольф II лишився чеського престолу на користь Матвія (1611 — 1619).
107 Молох — божество у західносемітських племен, якому у жертву приносили людей, переважно дітей.
108 Бітонський (Бітон) Давид (1494 — 1546) — кардинал Шотландії, один з могутніх противників Реформації.
109 Йдеться про папу римського в 1522 — 1523 pp. — Адріана VI.
110 Йдеться про розповідь з «Діяння апостолів», згідно з якою Ананія продав своє майно, щоб допомогти апостолам. Частину виручених коштів він з дружиною Сапфірою приховав, за що апостол Петро покарав їх раптовою смертю.
111 Ієронім Празький (1396 — 1416) — сподвижник Я. Гуса, спалений єзуїтами.
112 Давид — цар Ізраїльсько-іудейської держави (кін. XI ст. — бл. 950 до н. е.).
113 Серее (Сереет) Мігель (1509 чи 1511 — 1553) — іспанський мислитель і медик Відродження. За критику християнських догматів присудом інквізиції був спалений.
114 Назва п’ятої книги Мойсея — «Повторення закону».
115 Безо Теодор (1519 — 1605) — керівник реформатської церкви в Женеві.
116 Нокс Джоне (1505 — 1572) — ідеолог шотландської Реформації.
117 Соцін Лелій (1525 — 1562) — італійський єретик, основоположник соцініанства — течії у протестантизмі, в основі якої лежить віра лише в Святе Письмо, заперечення догмату Трійці, вимога віротерпіння.
118 Згідно з Нантським едиктом (1598) католицизм признавався панівною релігією у Франції, протестантське богослужіння заборонялося вести у Парижі та деяких інших містах. Але протестантам дозволялося займати державні посади нарівні з католиками.
119 Бейль П’єр (1647 — 1706) — французький мислитель, філософ, богословський критик.
120 Варфоломіївська ніч — назва різні, влаштованої католиками гугенотам 24 серпня 1572 р.
121 Альбігойці — учасники єретичного руху на півдні Франції у XII — XIII ст., які вважали церкву сотворінням сатани, заперечували церковні догмати, вимагали ліквідації церковного землеволодіння. Проти альбігойців було організовано хрестові походи (1209 — 1229). Рух придушено на поч. XIV ст.
122 Павло III — папа римський в 1534 — 1549 pp.
123 Леренте Жан (1756 — 1823) — іспанський історик. Головна праця — «Критична історія інквізиції в Іспанії» (1817 — 1818).
124 Прескотт (Прескот) Вільям (1796 — 1859) — американський історик. Автор праці «Історія Фердинанда й Ізабелли».
125 Еймерік (1320 — 1399) — каталонський інквізитор, домініканський монах. 1356 р. був призначений головним інквізитором Арагонського королівства.
126 Парамон (Парамо) Лу’іс — іспанський історик, один з перших дослідників інквізиції. Йдеться про книгу «Про походження і розвиток святої інквізиції».
127 Інокентій IV — папа римський в 1243 — 1254 pp.
128 Климент IV — папа римський в 1265 — 1268 pp.
129 Александр IV — папа римський в 1254 — 1261 pp.
130 Вормський сейм — перші збори державних діячів Німеччини в 1521 р., на яких був підписаний едикт про засудження вчення Лютера.
131 Грацій Гуго (1583 — 1645) — голландський юрист, філософ, Історик, державний діяч, один із засновників теорії природного права.
132 Наваджеро Бернардо (1507 — 1565) — вчений, кардинал і веронський єпископ. Відомий працею «Життєпис папи Павла IV».
133 Моріц Саксонський (1521 — 1553) — герцог, діяч Реформації.
134 Аугсбурзький релігійний мир був підписаний у 1555 р. між протестантськими і католицькими князями та Карлом V. Ним встановлювався суверенітет князів, в тому числі і в релігії.
135 Йдеться про Нідерландську буржуазну революцію 1566 — 1609 pp.
136 Йдеться про племінника Ф. Гвіччіярдіні (1482 — 1540), Людовіка Гвіччіярдіні, автора праці «Описання Нідерландів».
137 Едуард VI (1537 — 1553) — король Англії з 1547 р.
138 Лану Франсуа (1531 — 1594) — французький історик. М. П. Драгоманов цитує його працю «Політичні і військові роздуми» (1587).
139 Франціск І (1494 — 1547) — король Франції в 1515 — 1547 pp.
140 Турнон Шарль Томас (1668 — 1710) — італійський кардинал.
141 Йдеться про березневі події 1562 p., коли Гіз напав на гугенотів, які
в ризі співали релігійні гімни. Під час сутички декілька чоловік було вбито і сто поранено.
142 Фалду Альфред П’єр (1811 — 1886) — французький політичний діяч і історик.
143 Коліньї Гаспар (1517 — 1572) — французький адмірал, який в 1560 р. оголосив себе кальвіністом; брав активну участь у всіх релігійних війнах, за що переслідувався католиками і, зокрема, Гізами.
144 Йдеться про Генріха IV, який одружився 18 серпня 1572 p., a через шість днів після цього почав погром гугенотів, вождем яких він вважався.
145 Базарі Джорджо (1511 — 1574) — італійський художник, архітектор і письменник.
146 «Лютеран і всіх інших єретиків слід засудити до смертної кари, винищити, розігнати, не давати ходу, вигубити вогнем і ножем, відкинути, дощенту викорінити, вибити, знищити» (лат.).
147 Сюллі Максиміліан (1560 — 1651) — французький державний діяч, всевладний міністр при Генріху IV.
148 Кевенгілер ( Кевенгіллер) Людвіг Андро (1683 — 1744) — австрійський фельдмаршал. Підготував праці з воєнних подій свого часу.
149 Утраквісти — одна з назв представників поміркованого крила в гуситському революційному русі XV ст.
150 Рудольф II (1576 — 1612) — німецький король (див. прим. 106), який 1609 р. ввів пільги для протестантів.
151 Кроати — назва угорських військ.
152 Тіллі Йоганн Церклас (1559 — 1632) — полководець, головнокомандуючий армією «Священної Римської імперії».
153 Валленштейн Альбрехт (1583 — 1634) — герцог, головнокомандуючий австрійської армії.
154 Лашез Франсуа (1624 — 1709) — французький єзуїт, духовник Людовіка XIV.
155 Лувуа Франсуа Мішель (1641 — 1691) — французький державний діяч, з 1668 р. — воєнний міністр.
156 Феодосій (6л. 346 — 395) — римський імператор, який визнав християнство державною релігією.
157 Флешьє Еспрі (1632 — 1710) — французький проповідник і письменник.
158 Бурдалу Луї (1632 — 1704) — французький церковний діяч, посідав кафедру риторики, філософії і богословської моралі в Буржській академії.
159 Арнольд Готфрід (1665 — 1714) — німецький історик протестантської церкви.
160 Севинє Марі (1626 — 1696) — французька письменниця.
161 Лабрюйєр Жан (1645 — 1696) — французький письменник, сатирикмораліст.
162 Лафонтен Жан де (1621 — 1695) — відомий французький байкар.
163 Вобан Себастіан (1633 — 1707) — французький маршал, інженер, письменник.
164 Людовік XV (1710 — 1774) — король Франції з династії Бурбонів.
165 Даламбер Жан Лерон (1717 — 1783) — французький математик і філософ.
166 Аріани — прихильники однієї з течій в християнстві, засновником якої був александрійський священик Арій (? — 336). Аріанство заперечувало церковний догмат про єдиносутність бога-отця і бога-сина.
167 Стюарти — королівська династія в Шотландії (з 1371 р.) та Англії (1603 — 1649, 1660 — 1714).
168 Просвітеріани — помірковані прихильники кальвінізму серед пуритан.
169 Марія Стюарт (1542 — 1587) — шотландська королева з 1560 р.
170 Квакери — члени християнської протестантської секти, яка виникла в Англії в 1650 р. Ними заперечуються зовнішні форми релігійності.
171 Унітарїі — прихильники течії у християнстві, яка заперечує церковний догмат про Трійцю.
172 Буллінгер Генріх (1504 — 1575) — керівник німецької реформатської церкви.
173 Фарель Гільом (1489 — 1565) — французький діяч Реформації у Швейцарії, сподвижник Ж. Кальвіна.
1(4 Аконтіус (1492 — 1566) — італійський письменник, священик Трієнті, примкнув до Реформації і оселився в Англії. Проповідував терпимість і згоду в християнстві. |
|
Вернуться к началу |
|
|
otchelnik Редкий Гость
Зарегистрирован: 19.09.2008 Сообщения: 17
|
Добавлено: Пт Сен 26, 2008 7:59 pm
Заголовок сообщения: |
|
|
О инквизиции.
Говоря об инквизиции надо различать два временных промежутка ( или две инквизиции):до введения испанской инквизиции в 1478 г.и после этого срока.
Рассмотрим первый период.
С начала существования христианской церкви как единой централизованной организации в 325 г.( Никейский Вселенский собор), проявляется тенденция к нетерпимости. Пощечина епископа Николая из Мир Ликийских ,нанесенная в присутствии всех приглашенных епископов и императора пресвитеру Арию ,была лишь первым знаком гонений и преследований. Арий был сослан с другими епископами- сподвижниками в ссылку, а всего лишь через несколько лет был отравлен с изощренным цинизмом за день до официальной реабилитации .Но через два десятка лет нравы стали более жестокими.
В 385 г.епископ Аквилеи Присцилиан с шестью помощниками был подвергнут пыткам и казнен по приговору папы Римского и епископа Ифация. А еще через несколько десятков лет таинственно исчез английский монах Пелагрий, числившийся в злейших врагах будущих святых Августина и Иеронима. Через 400 лет в Византии императоры и монахи радостно сжигали иконы, предавая казням тех , кто им поклонялся. Правда. через несколько десятилетий, другие монахи и другие императоры, поклонявшиеся иконам , с не меньшим энтузиазмом казнили тех, кто иконы сжигал. А потом все опять менялось ( все , кроме казней).
Только начинается новое тысячелетие, а уже зажигаются огни новых костров, на которых горят еретики .В Орлеане в 1022 г.среди осужденных два каноника -Эрберт Девственник и Лизуа, прославившиеся своей ученостью и милосердием и Стефан, исповедник королевы Констанции. Фанатичная королева выкалывает последнему глаза своей тростью.
Через 250 лет , чуть южнее, в Тулузе начинается новое Возрождение. Не «Каролингское Возрождение», доступное двум десяткам настоятелем монастырей, не Возрождение Ренессанса, охватившее дворянство и духовенство .Это Возрождение Окситании охватывает и дворян, и духовенство и горожан., уравнивая всех. Герцоги и короли ведут переписку в стихах, прелат и аббаты обсуждают служение Прекрасной Даме ( Дева Мария это или жена сеньора- не уточняется).А города Лангедока и Прованса управляются богатыми горожанами почти самостоятельно.
Манихейство , гонимая всюду религия ,распостранившаяся от Испании до Китая, получает последний шанс., становясь религией господствующей.Папская власть вновь пытается бороться репрессиями и запугиваниями .В 1178 г. папский легат Петр в Тулузе хватает уважаемого городского советника Петра Морана по прозвищу Евангелист, набожного и уважаемого старца. Его подвергают бичеванию лично архиепископ Тулузы и церковный аббат.40 дней продолжаются беспрерывные унижения. Почти все имущество его расхищено ,Морана отправляют в покаянное паломничество в Иерусалим. Возвратившись, Моран трижды выбираются в члены совета Тулузы.
Я не буду говорить о резне в Безье, о предательском убийстве виконта Тренкавеля, о казнях Лаворских и мученичестве дамы Жиральды, о истреблении Мармонда, о осаде Тулузы , о гибели Монсегюра и т.п.Зачем ?Эти преступления известны всем, кто изучает это время.
Поговорим лучше о 4-ом Латеранском соборе, Детище Инокентия 3, созванном в 1215 г.Вводятся жестокие внешние правила вероисповедания, особые одежды евреям, арабам и еретикам .В третьем каноне собор предписывает карательные меры против еретиков.
В 1223г.папа Григорий 9 создает институт инквизиторов.
В 1229 г. на соборе в Тулузе определяются меры инквизиции :создаются коммисии для розыска еретиков, вводятся обязательная помощь мирян в этом деле., вводятся обязательные клятвы и причастия, запрещается мирянам держать в домах Библию, возникает запрет на профессии для еретиков.
С 1233 г. открываются специальные суды по делам ереси, инквизиторы- преимущественно доминиканцы .Население встречает их с ненавистью .В Каталонии, в городе Ургеле инквизитора, монаха Петра убивают в 1235 г., сменившего его Понса д,Эспира через 7 лет отравляют. В Германии в 1233 г.убивают Конрада Марбурского .Этот инквизитор возбудил ненависть своей жестокостью даже со стороны епископов Кельна, Трира и Майнца .Все духовенство Германии ликовало о его смерти .Петра Веронского убили в Милане.
Тем временем инквизиция получает свою долю конфискаций и штрафов от осужденных.инквизиторы подчиняются лишь папе , власть епископов ослаблена.Даже мертвых инквизиция не оставляет в покое. Вводится книжная цензура.
По 26 канону Нарбонского собора 1233 г. для осуждения не требуется допрос обвиняемого.По 24 канону свидетелями могут быть людьми преступными и обесчещенными.применяются и пытки. Правда , казней было сравнительно мало ( только к упорствующими), а наказаний гораздо больше. Но причиной этому был человечный принцип катаров : «Клянитесь и лжесвидетельствуйте, но не раскрывайте тайны.».
Долгое столетие длится непрерывный инквизиционных кошмар :пытки, издевательства, осуждения, конфискации и казни последних катаров .Наконец Жак Фурнье епископ Памьера , будущий папа заживо замуровывает несколько сот катаров в пещере Ломбрив в горах Сабарте .Их остатки нашел в 1578 г.Генрих Наварский , граф де Фуа, прямой потомок катаров.
Но инквизиция не исчезла вместе с катарами .Ее жертвами становятся вальденсы и бегины, францисканские монахи.
Введение инквизиции имело далеко идущие последствия. Попиралась юридическо -правовая власть римского и феодального права, умалена была власть епископов. Филипп 4 едва не обвинил покойного папу Бонифация в ереси. Инквизиция стала инструментом власти короля .В 1334 г. Филипп 6 подтвердил привилегии инквизиции при условии , что она будет выполнять волю французской короны.
Как не пышны, вы уж мне поверьте,
Ряса, френч, мундир и галифе,
Самый верный путь в бессмертье
Это- аутодафе.
Н. Болтянская «Аутодафе».
И действительно, и ныне во Франции берегут памятные места той эпохи, видевшие еще катаров, стоят памятники и монументы на месте казней и сожжений ,именами катаров названы улицы. И в России о их героизме и жестокости инквизиторов поют наши барды и менестрели :Лора Провансаль и Эжен Д,Альби, Алькор и Фзалиндэ, Рыжий канцлер Ги и Рома Сусалев, Филигон и Сауроныч. |
|
Вернуться к началу |
|
|
Galina Архитектесса Пространств Монсальвата
Зарегистрирован: 09.08.2007 Сообщения: 3923
|
Добавлено: Пн Сен 29, 2008 10:49 am
Заголовок сообщения: |
|
|
Цитата: | Пощечина епископа Николая из Мир Ликийских ,нанесенная в присутствии всех приглашенных епископов и императора пресвитеру Арию ,была лишь первым знаком гонений и преследований. |
В Евангелии от Луки (9:49-50) читаем:
«При сем Иоанн сказал: Наставник! мы видели человека, именем Твоим изгоняющего бесов, и запретили ему, потому что он не ходит с нами.
Иисус сказал ему: не запрещайте, ибо кто не против вас, тот за вас».
Инквизиция выросла как трансформация вот этой фразы Иисуса Христа в отношении заклинателей. А фраза «ибо кто не против вас, тот за вас» (достойная действительно Великого Учителя) превратилась в фразу «кто не с нами - тот против нас» (разница, думаю, абсолютно ясна), которая, собственно и стала основной идеологемой церкви, породившей инквизицию. И первым проявлением этой идеологии был пощечина Николая Мирликийского Арию– в качестве богословско-философского аргумента, ознаменовавшего новый стиль проповеди и дискуссий, пришедший на Первом Вселенском соборе.
Действительно, формально можно считать, что инквизиция родилась именно на Первом Вселенском соборе - не в виде института, а в виде основополагающего принципа отношения христианской церкви к инакомыслящим. Именно с этих пор и до сегодняшнего дня главным принципом отношения церкви к тем кто не входит в ее ряды является принцип – «кто не с нами – тот против нас», и «умилительно» выражается, например, в том, что младенцу, родившемуся у христианских родителей, умершему вскорости после рождения, и которого не успели окрестить, отказывается в заупокойно- поминальных молитвах.
То есть – если Иисус Христос запрещал своим присным нападать даже на убежденных язычников-заклинателей, которые просто использовали его имя, то сегодня младенец имеющий, возможно, поколения церковно-христианских предков, но не получивший формального окропления водичкой, приравнивается к язычникам. |
|
Вернуться к началу |
|
|
otchelnik Редкий Гость
Зарегистрирован: 19.09.2008 Сообщения: 17
|
Добавлено: Пн Сен 29, 2008 5:40 pm
Заголовок сообщения: |
|
|
Galina, я полностью согласен с Вами..
Возможно даже , что это началось еще и до Никейского собора...
Скажем, христианского богослова Оригена ( 185- 254г) епископ Александрийский Димитрий лишил должности преподавателя в христианской школе и изгнал своими интригами из Александрии. |
|
Вернуться к началу |
|
|
Galina Архитектесса Пространств Монсальвата
Зарегистрирован: 09.08.2007 Сообщения: 3923
|
Добавлено: Чт Окт 09, 2008 11:26 am
Заголовок сообщения: |
|
|
2 Отшельник
Цитата: | Возможно даже , что это началось еще и до Никейского собора...
Скажем, христианского богослова Оригена ( 185- 254г) епископ Александрийский Димитрий лишил должности преподавателя в христианской школе и изгнал своими интригами из Александрии. |
Так и есть...
***
Небольшая подборка статей и глав из книг по теме "Инквизиция" на моем сайте
Воспитание ужасом
Сергей Колесанов
Ватикан не верит в зверства инквизиции
Lenta.ru
Инквизиция
Фрагмент из книги: Жан Мадоль "Альбигойская драма и судьба Франции"
Инквизиция
статья из Энциклопедического словаря Ф.А.Брокгауза, И.А.Ефрона
Инквизиция
Рахманова Р.Р.
Исполнительный протокол о проведении пытки водой
Пытки инквизиции
http://www.agiograf.globalfolio.net/dimitriy/month/0inquisition.htm
. |
|
Вернуться к началу |
|
|
|
|
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
|
|
Запрещается копирование и использование авторских материалов (стихов, песен, статей) из раздела "Королевство Труверов" без письменного разрешения администрации "Terra Monsalvat".
Публикации из остальных разделов форума "Terra Monsalvat" разрешены для некоммерческого использования без ограничений.
Указывать форум "Terra Monsalvat" как источник предоставленных материалов и размещать ссылку на него обязательно.
Global Folio
|
Powered by phpbb.com © 2001, 2005 phpBB Group
|
|
Content © Terra Monsalvat
Theme based on Guild Wars Alliance by Daniel of gamexe.net
|
| |